- моногібрид
- —————————————————————————————моногібри́діменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
моногібрид — а, ч., зоол., бот. Гібрид, одержаний унаслідок схрещення особин, які чітко вирізняються певною ознакою … Український тлумачний словник
моногібридний — а, е. Стос. до моногібридів. Моногібридне схрещування … Український тлумачний словник
моно... — Пр. Перша частина складних слів, переважно ншомовного походження, що віповідає слову одно, напр.: монотамія, монотамний, моногібрид, моноґрафія, монокль, моноліт, монольоґ, мономанія, моноплян, монополь, монополіста, монотеїзм, монотип, монотонні … Словник лемківскої говірки